З переходом на новий календар Різдво в Україні святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня, День Святого Миколая – 6 грудня, а не 19 грудня, Водохреще – 6 січня, а не 18 січня.
Перелік інших зимових свят за новим календарем виглядає так:
24 листопада – Свято Катерини
30 листопада – День Андрія Первозваного
1 грудня – Наума
4 грудня – Варвари
5 грудня – Сави
6 грудня – День Святого Миколая
9 грудня – День святої Анни
12 грудня – Спиридона Сонцеворота
20 грудня – День святого Гната
24 грудня – Святвечір
25 грудня – Різдво Христове
26 грудня – Марії
27 грудня – Степана
31 грудня – Меланки (Маланки), Щедрий вечір
1 січня – свято Василя
1 січня – Новий рік. Новорічна коляда
5 січня – Голодна кутя або Другий Святвечір
6 січня – Свято Водохреща (Йордан)
7 січня – Івана Хрестителя
Зимові народні свята беруть свій початок 6 грудня за григоріанським календарем, на який перейшла й Україна 2023 року. Цього дня країна святкує день Святого Миколая. Ця свята людина стала символом доброчесності та безкорисливої допомоги. Народившись у Патарі, на території нинішньої Туреччини, він, попри заможне походження, обрав шлях священника та єпископа. Святий Миколай став прототипом волонтера, воліючи таємно допомагати нужденним.
Українські народні традиції, пов'язані з цим святом, відрізняються залежно від регіону:
на Слобожанщині варять пиво після служби;
на Подолі запрошують до хати добру людину;
у Карпатах печуть особливе печиво — "миколайчики".
іздвяні свята в Україні також вважалися часом чарівництва, коли можна було отримати відповіді на важливі питання від потойбічних сил. Зокрема, дівчата на Маланку пам'ятали зимові традиції та не втрачали нагоди дізнатися свою долю. Існувало кілька популярних способів ворожіння:
Запитати ім'я в першого чоловіка, якого зустрінеш на вулиці. Вважалося, що суджений носитиме таке саме.
Кинути чобіток за ворота. Носочок взуття вказував напрямок, звідки прийде наречений.
Послухати, з якого боку гавкає пес. Це вказувало на місце проживання майбутнього коханого.
Такі ритуали надавали святам загадкового та чарівного характеру, даруючи кожній дівчині можливість зазирнути у своє майбутнє в чарівній атмосфері зимових свят.
Якщо телефонуєте ви:
- насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, а також своє прізвище, ім'я та по батькові. Зазвичай перші слова телефонної розмови сприймаються погано, а тому називайте своє прізвище та ім'я останнім — принаймні це буде почуто;
- якщо телефонуєте в установу чи незнайомій людині, слід запитати прізвище, ім'я та по батькові свого співрозмовника. Можете також повідомити, з ким саме ви хотіли б поговорити;
- якщо телефонуєте у важливій справі, запитайте спочатку, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди;
- попередньо напишіть перелік питань, котрі необхідно з'ясувати, і тримайте цей перелік перед очима упродовж усієї бесіди;
- не закінчуйте розмову першим: завжди закінчує розмову той, хто телефонує. Завершуючи розмову, неодмінно попрощайтеся, нетактовно класти слухавку, не дочекавшись останніх слів вашого співрозмовника;
- у разі досягнення важливих домовленостей згодом надішліть підтвердження листом або факсовим повідомленням.
Якщо телефонують вам:
- спробуйте якомога швидше зняти трубку й назвіть організацію, яку ви представляєте;
- у разі потреби занотуйте ім'я, прізвище та контактний телефон співрозмовника;
- розмовляйте тактовно, ввічливо: демонструйте розуміння сутності проблем того, хто телефонує;
- не кладіть несподівано трубку, навіть якщо розмова є нецікавою, нудною та надто тривалою для вас.
Не варто телефонувати в особистих справах зі службового телефону, а в службових справах недоречно телефонувати додому тій особі, котра має їх виконати (розв'язати). У разі, якщо вам телефонують на роботу в особистих справах, відповідайте, що ви неодмінно зателефонуєте після роботи.
І насамкінець, не зловживайте займенником я, адже ваша розмова — діалог, а не монолог.
Етикет ділової телефонної розмови має у своєму запасі цілий ряд реплік.
Перед тим, як подзвонити кому-небудь пам’ятайте, що тривалість телефонних дзвінків негативно впливає на нервову систему, непотрібні телефонні розмови порушують робочий ритм, мішають вирішенню важливих питань, вимагають глибокого аналізу.
Дзвінок на домашній телефон діловому партнеру, співробітнику для службової розмови може бути виправданий тільки серйозною причиною, кому ви б не дзвонили – начальнику чи підлеглому. Вихована людина не буде дзвонити після 22 год., якщо для цього немає вагомої причини або не отримано попередньої домовленості на цей дзвінок.
Як показують аналізи, в телефонній розмові 30-40% займають повторення слів, фраз, непотрібні паузи і лишні слова. Відповідно до телефонної розмови треба ретельно готуватися: заздалегідь підібрати усі матеріали, документи, мати під рукою потрібні номера телефонів, адреси організацій, календар, ручку, папір і т.д. перед тим, як набрати номер потрібно чітко і точно визначити ціль розмови і свою тактику.
Складіть план бесіди, запишіть питання, які хочете вирішити або дані, які хочете отримати, продумайте у якому порядку ви запитуватимете співрозмовника. Чітко сформулюйте їх, першою фразою, старайтесь зацікавити співрозмовника. При обговоренні декількох питань, по черзі закінчуйте обговорення одного питання і переходьте до наступного. За допомогою таких фраз намагайтесь виділити одне питання від іншого. Наприклад: І так по цьому питанню ми заговорилися. Можу я вважати, що по цьому питанню ми досягли згоди? І т.д.
Рекомендації:
- З’ясуйте свої навички слухати: ваші сильні сторони, недоліки в спілкуванні по телефону.
- Складіть перелік питань які ви маєте застосувати.
- Шукайте істину в словах співбесідника.
- Намагайтеся зрозуміти не тільки зміст слів але і почуття партнера.
- Слідкуйте за своїми невербальними жестами.
- Періодично повторяйте вислів співбесідника.
- Не перебивайте співрозмовника і уникайте поспішних висновків.
- Слухайте собі і не монополізуйте розмову.
- Пристосуйте темп мислення і мови.
Доброчесність: поняття, складові та історія
За останні п’ять років поняття доброчесності почало ставати все більш звичним для українців. Доброчесність є обов’язковим критерієм для роботи суддею та державним службовцем. До неї апелює громадськість, коли говорить про те, в якому напрямі має розвиватися держава.
Разом з тим застосування доброчесності не має обмежуватися лише держслужбою, а й стати нормою у суспільстві. Саме над цим працює Офіс розбудови доброчесності при НАЗК.
У цьому тексті Офіс розповідає, коли з’явилося поняття доброчесності в українському законодавстві та які складові потрібні для розбудови доброчесності у суспільстві.
Походження слова та визначення доброчесності
У латинській мові є відповідник українського слова доброчесність — «integritas», яке означає розсудливість, цілісність і завершеність. А у переносному значенні — «чистоту, правильність та невинність».
В англійській мові зберігся корінь цього слова (integer – цілий).
Англійське «integrity» позначає стан цілісності, об’єднання, а також якість чесної людини, яка має сильні моральні принципи.
Так, доброчесність у Великому тлумачному словнику сучасної української мови пояснюється як властивість за визначенням «доброчесний», висока моральна чистота, чесність. А «доброчесним» є той, хто живе чесно, дотримується всіх правил моралі.
Сучасний словник з етики трактує поняття доброчесності як позитивну моральну якість, яка зумовлена свідомістю й волею людини, та є стійкою характеристикою її способу життя та вчинків. Під доброчесністю розуміється також готовність і здатність особистості свідомо, неухильно орієнтуватись у своїх діях та поведінці на принципи добра й справедливості.
Водночас поняття доброчесності належить і до ключових категорій етики та філософії. Ці категорії дозволяють сформувати у суспільстві чіткі та сталі принципи справедливості, особистої відповідальності за прийняті рішення та здійснені вчинки.
У 2015 році чеська неурядова організація, яка працює над просуванням верховенства права, CEELI визначила доброчесність як «внутрішню рису людини, за якої вона діє відповідно до певних принципів та цінностей, не йдучи на компроміси ні на роботі, ні у приватному житті».
У законодавстві використовуються різні терміни й похідні від поняття доброчесності. Йдеться, зокрема, про такі: «критерій доброчесності», «академічна доброчесність», «перевірка доброчесності», «декларація доброчесності», «розбудова доброчесності» та інші.
В
історії України і світу Геноцид - це невигойна рана. В пам'яті українців та
інших націй назавжди залишиться найстрашнішими сторінками минулого, яка
сприймається не на рівні емоцій. Живі свідки тієї чорної пори відходять від нас у небуття. Але завдяки
їхнім розповідям про ті часи, ми сторінка за сторінкою напишемо історію. Закарбуємо в пам'яті слова правди про те, що замовчувалось
роками. Ви повинні знати про цей жах. Згадаймо шевченківське «Серце болить, а
розказувать треба: Нехай бачать сини і онуки». Президент України, підтримавши
ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв,
Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і
радіомовлення, ухвалив встановити в країні «Міжнародний день пам’яті жертв
злочинів геноциду, вшанування їхньої людської гідності та попередження цих
злочинів» на 9 грудня
У цій Конвенції(Стаття ІІ) під геноцидом
розуміються наступні дії, вчинені з наміром знищити, повністю або частково,
яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку:
а) вбивство членів такої групи;
b) заподіяння серйозних тілесних ушкоджень
або розумового розлади членам такий групи;
c) навмисне створення для якої-небудь групи
таких життєвих умов, які розраховані на повне або часткове фізичне знищення її;
d) заходи, розраховані на запобігання
дітородіння в середовищі такої групи;
е) насильницька передача дітей з однієї
людської групи в іншу.
Спасибі тобі, друже, що зберіг
Любов у серці до свойого краю
Попри всі чвари… Та я точно знаю,
Що ти по-іншому б не зміг!
Для перемоги все зробить зумій
У цей важкий для України час!
Ти вистоїш за себе і за нас,
Спасибі тобі, друже, що живий!
.png)
ВІЛ-інфекція руйнує імунну систему настільки, що організм стає беззахисним перед інфекціями. Руйнування імунної системи відбувається не відразу: від кількох місяців – до кількох років (це залежить від стану організму). Можливі симптоми (ознаки), що з’являються в заражених ВІЛ-інфекцією:
а) потовщення лімфатичних вузлів;
б) підвищення температури до 37 – 39 ‘C;
в) втрата ваги до 10% і більше;
г) розлад травлення;
д) висипання на шкірі, слизовій оболонці ротової порожнини або на статевих органах.
Помітивши який-небудь із симптомів, не слід ставити діагноз самому собі, а краще звернутись до лікаря.
ВІЛ-інфекція — хронічне захворювання. Тому ознаки нездоров'я з'являються не одразу, а через 5—7 років після зараження. Але й до цього, в період «носіння» вірусу, потрібно обов'язково консультуватися з лікарем!
Перші ознаки розвитку хвороби — втомлюваність, загальна слабкість і збільшення декількох груп лімфатичних вузлів. Це не означає, що почався СНІД! Але за відсутності спеціального лікування інфекція поширюється в організмі. Ось тут і приєднуються інші захворювання-«супутники», і поступово розвивається СНІД.
Червона стрічка — це всесвітній символ солідарності з ВІЛ-позитивними та тими, хто живе зі СНІДом. Цей символ об'єднує всіх, хто бореться проти хвороби.
Американському художнику Франку Муру було призначено увійти до історії як "творцеві червоної стрічки". Він жив з ВІЛ-інфекцією більше 20 років. Своє "відкриття" Франк Мур зробив, працюючи в асоціації художників "Візуальний СНІД", яка об'єднала в 1980-х роках ВІЛ-позитивних людей мистецтва, і продовжує успішно діяти і понині. Був вибраний червоний колір - колір крові, однієї з рідин людського тіла, в якій міститься вірус, але так само і символ "кровного братерства", і пристрасті, яка завжди рухала Муром. Справжнє визнання проект отримав тільки під час церемонії вручення нагород "Tony Awards" в 2000 році. Проста стрічка порушила "обітницю мовчання" відносно епідемії.
Що робити, якщо ти став жертвою шкільного насилля чи
знаєш, що когось ображають?
1. Розкажи про це дорослим – батькам, класному керівнику,
директору школи, психологу.
2. Уникайте місць, в яких можна стати жертвою шкільного
насилля.
3. Ходи разом з друзями.
4. Нападнику важливо, щоб ти звернув на нього увагу, боявся
його, то намагайся не помічати його ігноруй виклики у твою адресу.
Правила які допоможуть
запобігти насильству в сім’ї:
1. Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства
вже відбувався і може повторитися знову;
2. Розповідайте про насильство тим, кому ви довіряєте
(друзям родичам);
3. Знайдіть таке місце ,куди ви змогли б піти у випадку
небезпеки;
4. Підготуйте документи (паспорт,свідоцтво про народження,
і т., д.) гроші та інші необхідні речі та покладіть їх в одне місце, так щоб у
будь-який момент ви змогли б їх легко взяти і втекти з ними
5. Якщо ситуація критична, то залишайте будинок негайно,
навіть якщо вам не вдалося взяти необхідні речі;
6. Заздалегідь довідайтесь телефони та адреси місцевих
служб , які зможуть надати необхідну підтримку (соціальні служби, телефони довіри,
телефон дільничого інспектора, служби у справах неповнолітніх).
Правила які допоможуть
запобігти насильству на вулиці:
1. В пізній час не ходіть одні по вулиці;
2. Знайте елементарні прийоми самооборони;
3. Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства
можливий;
4. Майте при собі один з засобів безпеки: газовий балончик дезодорант, пилочку…. Та продумайте їх
використання в разі здійснення акту насильства;
5. Відчуваєте небезпеку – терміново тікайте;
6. На вас напали – кричіть, біжіть, привертайте до себе
увагу;
7. Телефонуйте до міліції, швидкої ,
8. Виключіть непорозуміння: будьте впевнені , що ваш
знайомий друг знає межі дозволеного;
9. Не впускайте в будинок незнайомців особливо, якщо ви
почуваєте себе не спокійно;
10. Не сідайте з незнайомцями до ліфту;
Пройдіть
тестування.Допоможуть
спеціальні профорієнтаційні тести. Але не ті, що безкоштовно пропонуються в
Інтернеті. У кожному конкретному випадку варто підбирати індивідуальний пакет
тестів. І їх інтерпретацією повинні займатися професіонали. Але не варто
сприймати результати тесту як інструкцію до дії. Вони лише дають відповіді на
запитання про професійні схильності і переваги, про структуру інтелекту, про
особливості психіки.
Розширюйте
горизонти. Збирайте
інформацію про ринок праці, про нові і перспективні спеціальності. Існують
спеціальні довідники, які випускаються щорічно. У них можна знайти професії,
про які не те що підліток, навіть його батьки не здогадуються! Між тим, саме
одна з них цілком може виявитися найбільш відповідною.
Дізнавайтеся більше
про професії. У 15-17
років уявлення про них найчастіше досить приблизні, а то й зовсім помилкові.
Підлітки нерідко бачать тільки плюси і не замислюються про мінуси професій. Тут
завдання батьків – виступити в ролі експерта, допомогти синові або дочці
зорієнтуватися. А завдання підлітка – не ігнорувати це джерело інформації.
Більше того, варто дізнатися у батьків, чи немає у них знайомих в цікавій
галузі. Є й інші способи дізнатися побільше про професії, наприклад, побувати
на дні відкритих дверей у профільному виші.
Систематизуйте свої
бажання. Фахівці
пропонують скласти таку таблицю. За вертикаллю розташувати професії, між якими
потрібно зробити вибір, а за горизонталлю – ті важливі моменти, які ви хотіли б
отримати від цієї роботи. Крім гідної зарплати, це може бути що завгодно.
Складіть максимально докладний список: престижність, спосіб життя, коло
спілкування, графік роботи, кар'єрні перспективи, реальність працевлаштування і
т. д. Якщо
професія і вимоги до неї збігаються, ставте плюс, ні – мінус. Це не тільки
дозволить віддати перевагу одній з декількох професій, а й змусить задуматися
про життєві пріоритети.
Переходьте від слів
до справи. Якщо вибір
припав на ту чи іншу професію, варто спробувати її «на смак». Існує чимало
шкіл, секцій, гуртків.
Готуйте запасні
аеродроми. Навіть якщо ви
впевнені, що знайшли те, чим хотіли б займатися все життя, розгляньте інші
варіанти. У житті трапляється всяке. Хотіли стати лікарем, але так і не змогли
вступити до медичного. Мріяли стати актором, але не вистачило таланту...
Бувають і форс-мажорні обставини – подає надії футболіст, отримує травму і
змушений завершити кар'єру. Та що далеко ходити за прикладом – просто
розчарувалися в обраній професії! Потрібно бути готовим до всього.
Не дозволяйте
вирішувати за вас. Батьківська
рада – річ дуже корисна, але іноді мати або батько намагаються нав'язати дитині
своє рішення. Вчені стверджують, що свій вибір ми робимо, спираючись на думку
людей з найближчого оточення. Це родичі, друзі, вчителі та наставники. Ми або
явно слідуємо порад і рекомендацій своїх близьких, або неусвідомлено діємо
всупереч думки оточення. Тут
дуже важливо зрозуміти, чого хочеться саме вам.
І важлива порада
батькам: забудьте слово «династія»! Ніхто не
заважає вам натхненно розповідати про свою професію. Якщо дитина сама захоче
продовжувати справу сім'ї – чудово. Але якщо ні – то змушувати її не варто.
Інакше на виході можна отримати глибоко нещасну людину. А цього не захоче ні
один батько чи мати.
.jfif)
Навесні 1933-го від голоду вмирали 17 людей щохвилини,
1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня.
Радянська влада у 1932-33 роках, поки помирали українці,
продовжувала продавати його за кордон, забороняла та блокувала виїзд людей, що
голодують за межі Української СРР та відмовлялася приймати допомогу з-за
кордону.
Українські історики називають різну кількість жертв
Голодомору. При цьому прийнято враховувати і потенційна кількість не народжених
українців. У цьому випадку цифра сягає 12 мільйонів чоловік. Безпосередньо в
період 1932-1933 років загинуло від 4 до 8 мільйонів чоловік.
2. Загинуло більше людей, ніж на війні
У мирні 1932-33 роки українців загинуло більше, ніж у
Другій світовій війні (близько 5 мільйонів цивільного населення).
Більшість загиблих від голодомору – діти! Українці віком
від 6 місяців до 17 років становили близько половини всіх жертв Голодомору.
Голод змусив українських селян порушити найсуворіше
харчове табу в традиційному харчуванні — вживання м’яса здохлих тварин. Не
дотримувались і деяких інших раціональних та ірраціональних заборон. Люди
ловили котів та собак, ловили журавлів, лелек, чапель, яких в Україні здавна
оберігали, а їхні гнізда ніколи не руйнували. Відомі факти, коли голодні
люди, доведені до відчаю, божеволіли й вдавались до канібалізму.
Люди їли «хліб», «оладки» і «кашу», зроблені
з кропиви та іншого бур’яну. Споживали навіть кінський гній, оскільки там
виявлялись цілі зерна пшениці.
Видобували з-під снігу жолуді, з яких пекли замінник
хліба, іноді додаючи трохи висівок чи картопляних лушпайок. Але згодом
радянська влада прийняла закон, згідно з яким було заборонено збирати жолуді,
ягоди, груші…
Селяни стали споживати мишей, ховрахів, кротів, щурів,
їжаків, жаб,птахів, збирали різні личинки, розкопували дощових черв’яків та
інших хробаків. Ночами ходили на скотомогильник «викопувати коней, телят, що за
день із ферми привезли». «Видирали з гнізд галок і варили з них суп, а то і так
їли. На болоті ловили жаб». Їли шкури тварин. Мололи на борошно кістки, підошви
із взуття, шкіряні паски, кирзові чоботи і варили з них суп. Готували їжу не
тільки з листя дерев, а й з кори. Проте такі сурогатні страви погіршували
самопочуття людей, викликали захворювання на різні кишкові хвороби й призводили
до смерті.
Інформація про отруєння селян надходила звідусіль. Але
місцева влада не надавала цьому жодної уваги
ЦІКАВІ ФАКТИ ПРО СУКНІ
- Найдовша весільна сукня має шлейф довжиною 3 км.
- Першим
проектом дизайнера Майкла Корса була весільна сукня його матері.
- Мерилін
Монро мала сукню, прикрашену 6 000 стразами.
- У 19
столітті чорні сукні носили виключно для трауру.
- “Маленьку
чорну сукню” порівнювали з автомобілем “Форд” за її практичність.
Історія розвитку сукні
Прототипом
саме жіночої сукні вважається не римська туніка, а єгипетський калазіріс. Він
мав вигляд довгої сорочки, що зшита з двох прямокутних полотнищ. Єгиптянки не
тільки шили незвичні для других народів вбрання, а й були першими
законодавицями макіяжу, епіляції та парфумів. Коли римські солдати прийшли в
Єгипет, вони з подивом та захопленням дивились на гнучких і ніжних єгиптянок.
Жінки граціозно пересувались, а вплетені в їх волосся дзвіночки видавали
мелодійний дзвін у такт їх кроків.
·
Сукні ставали прямим показником положення
жінки у суспільстві та ставлення до неї. Як змінювалась мода протягом століть:
·
Європа середньовіччя страждала від війн та
хвороб, тому ідеалом краси була вагітна та одночасно рахітична жінка. Містянки
підкладали спеціальні подушечки, щоб живіт здавався випуклим.У Франції XVII сторіччя, в час правління Короля-Сонця,
жінки відігравали не аби яку роль у політиці, але як фаворитки. Їх сукні
повинні були підкреслювати сексуальність та статус. Дорогі тканини, пишність,
шлейфи, велике декольте та безліч коштовних каменів.
·
XVIII та XIX сторіччя принесли спрощення у фасон речей.
Були створені перші костюми, де сорочка та спідниця стали окремими частинами
одягу.
Емансипація у XX столітті повністю змінила
ситуацію. З’явилася легендарна маленька чорна сукня від Шанель. Одяг став зручним та демократичним.
З Днем Гідності та Свободи!
Моя Україна встала з колін,
Вона подолає всі стіни.
І стане країною серед країн,
Відродиться під час руїни.
Слава Україні!
***
Небесна Сотня –
То в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная,
Свою дитину.
Пташиним співом,
Шелестом трави.
Блакитним небом,
Золотим колоссям.
Останній раз,
Як мати, пригорни
Чоло високе
В обрамку волосся.
Небесній Сотні
Шана й молитви,
За чисті душі,
Що злетіли в небо.
Їм шлях високий
Боже, освіти.
І в мирі, Господи,
Прийми до Себе.
Які
бувають шкідливі звички?
Список шкідливих звичок є великим, але спочатку слід
визначитись, що розуміють під ними. Закономірність дій, які повторюють протягом
довгого часу, вважають звичкою. Що стосується шкідливості, то про неї кажуть,
що це дія, яка несе в собі потенційну загрозу для здоров’я, психологічного
стану, навколишнього середовища і так далі. Найпоширенішими є
·
куріння;
·
вживання алкоголю;
·
наркоманія;
·
любов до шкідливої їжі;
·
ігроманія;
·
лихослів’я;
·
шопоголізм.
Шкідливі
звички у дітей
Багато звичок у дитини формується
неусвідомлено, тому батькам необхідно вести боротьбу з ними, щоб вони не
переросли в серйозну проблему.
·
Найпоширеніша шкідлива звичка –
обгризання нігтів. Статистика показує, що вона в більшості випадків
спровокована стресовими ситуаціями, проблемами у спілкуванні з іншими людьми і
серйозними навантаженнями.
·
Знайома багатьом шкідлива звичка
(проблема), яка переходить і в доросле життя – гризти різні предмети,
наприклад, ручки, іграшки, волосся і так далі. Для маленьких дітей це серйозна
небезпека.
Шкідливі
звички підлітків
У підлітковому віці деякі діти вже
починають балуватися цигарками, пробують алкоголь та наркотики. Але є ще й інші
шкідливі звички, які стосуються молодого покоління.
·
Проблема сучасності – постійне
використання смартфонів, від яких деякі діти не відходять. Ці шкідливі звички в
школі призводять до падіння успішності. З-за гаджетів підліток жертвує багатьма
потребами і можливостями.
·
Поширеною є залежність від батьків,
коли підліток не здатний приймати самостійні рішення. Статистика показує, що
такі діти більше схильні до прийому алкоголю, наркотиків і куріння.
·
До шкідливих звичок відносять ігрову і
телевізійну залежність. Іноді дитині віртуальний світ більш привабливий і
цікавий, що негативно відбивається на його соціальне життя.
Шкідливі звички сім’ї
Батьки повинні завжди пам’ятати, що
вони є прикладом для своїх дітей, які легко переймають не лише хороше, але й
погане. Крім алкоголізму, куріння та наркоманії є й інші проблеми.
·
Пасивний спосіб життя впливає на здоров’я: якщо вся родина
воліє проводити час біля телевізора, ніяк не розважається і не має фізичного
навантаження, – зайва вага і різні хвороби будуть забезпечені.
·
Агресивна поведінка. Якщо у сім’ї часті
скандали, батьки кричать один на одного і навіть піднімають руку, то такий же
стиль переймають і діти, які ображають тварин і однолітків.
Шкідливі звички харчування
Статистика показує, що у багатьох людей
є небезпечні звички, що стосуються харчування. Вони негативно впливають на
здоров’я і фігуру людини. Щоб зрозуміти, як змінити шкідливі звички, необхідно
“знати ворогів в обличчя”:
·
швидке вживання їжі. Часто люди їдять
похапцем, наприклад, кудись спізнюючись. Під час цього можна заковтнути зайве
повітря, що призведе до здуття живота. Крім цього подібна звичка часто
провокує набір зайвої ваги;
·
відмова від сніданку. Дієтологи вже
давно довели, що ранковий прийом їжі є найголовнішим, тому пропускати його не
потрібно. Дослідження показали, що люди, які відмовляються від сніданку,
з’їдають протягом дня більше калорій.
·
їжа на ніч. Увечері прийом їжі повинен
бути легким, щоб не перевантажувати травну систему. До того ж, ближче до сну
сповільнюється метаболізм, тому з’їдені надлишки їжі можуть призвести до набору
зайвих кілограмів;
·
до інших шкідливих харчових звичок
можна віднести: зловживання солодощами і фасфудами, недостатня кількість
випитої води і так далі.
Як позбутися шкідливих звичок?
Є кілька порад, які можна
використовувати для боротьби з цими шкідливими звичками:
·
знайдіть мотивацію. Це основний
етап для боротьби з шкідливою звичкою. Наприклад, якщо вся справа в переїданні
і вживанні шкідливої їжі, то мотивом для розбудови свого раціону стане одяг,
який ви не могли собі дозволити з-за зайвої ваги;
·
простіть себе. Відмова від
шкідливих звичок неможлива, якщо людина не буде знати свої мінуси. Краще всього
скласти докладний список, щоб “знати ворога в обличчя”;
·
заохочення. Шкідливі звички – серйозний суперник,
у боротьбі з яким без стимулювання не обійтися. Можна раз на два тижні робити
собі різні приємності – наприклад, зменшивши кількість цигарок вдвічі, можна
сходити в хороший ресторан;
·
контролюйте себе. Уникайте
ситуацій, які можуть наштовхнути на шкідливу звичку – наприклад, якщо проблеми
з алкоголем, то уникайте вечірок, походів у бари і так далі;
·
допомога. Не соромтеся в складних ситуаціях
звертатися за допомогою.
Профілактика шкідливих звичок
Боротися з існуючими проблемами –
непросте завдання, тому краще запобігати їх появі. Найпростішим і ефективним
способом є правильна подача інформації про шкідливість і наслідки шкідливих
звичок. Можна використовувати фільми, відео та наочні посібники. Негативне
ставлення до шкідливих звичок батьки повинні передати дітям. Є певний
план, який слід застосовувати для профілактики:
·
формування здорового клімату в сім’ї;
·
створення активної життєвої позиції;
·
коригування норм поведінки;
·
активне дозвілля і здоровий спосіб
життя.
Будьмо здорові!!!
Насильство – це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування однієї людини стосовно іншої, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи людини та громадянина і завдають їм моральної шкоди, шкоди її фізичному чи психічному здоров’ю.
Людина — найцінніший скарб. Кожен із вас — неповторна особистість, людина, яка живе сьогодні і саме такої більше на цій землі не-має, не було і ніколи не буде.
ПАМЯТАЙ!
• Ти маєш право відмовитися робити те, до чого тебе примушують силою або образливими, злими словами.
• Ми подібні, але всі різні.
• Твоя власність належить тільки тобі.
• Ти маєш право на допомогу.
• Кожна людина має право жити вільно, у безпеці, відчуваючи тепло і любов!
Загалом виокремлюють чотири види домашнього насильства:
- Фізичне насилля – це акт заподіяння шкоди одним членом родини стосовно інших (побиття, удушення, «заламування» з метою обмеження можливостей руху і самозахисту тощо), ненадання вчасної й необхідної медичної допомоги, а також свідоме залишення членів родини в ситуації, яка є небезпечною для життя та здоров’я.
- Психологічне насилля – разове, періодичне чи систематичне нанесення ментальних травм одним членом родини іншим. Воно є багатогранним і часто складним у визначенні, однак має характерні ознаки: використання влади задля примусу, шантаж, обмеження волі та вибору, погрози, приниження, образи, девалідація потреб чи бажань жертви, «емоційні гойдалки» (людина швидко змінює настрій з жорстокості та нещадності до турботи і доброти та навпаки) тощо.
- Сексуальне насилля – це будь-яка тілесна взаємодія насильника з жертвою в умовах, коли партнер чи партнерка не дали чіткої однозначної згоди, або умови ситуації не були достатньо безпечними чи комфортними для жертви, аби надати відмову, а також сексуальна взаємодія з дітьми цієї родини. Сексуальне насилля може виникати в будь-яких стосунках, а також НЕ має чіткого переліку дій, які вважаються або не вважаються насиллям: сексуальні дії без пенетрації проти волі жертви – насилля, секс з особою в стані алкогольного сп’яніння – насилля, демонстрація власних статевих органів чи примус дитини, чи повнолітньої особи за відсутності активної згоди до неї – насилля. Також болючою темою для нашого суспільства є примус до сексу у рамках «подружнього боргу», що ніколи й ні за яких обставин не є здоровим терміном в стосунках, адже ви нікому нічого не завинили.
- Економічне насилля – умисне запобігання одним членом родини отриманню матеріальних благ та грошей іншим членам родини, заборона задовольняти життєві та емоційні потреби, розпоряджатись своїми грошима та особистими чи спільними документами на власний розсуд, суворий контроль витрат тощо.
С…нц… всм…х...ється в ясн…й бл…киті.
Люд… в…с…л… , м…м… і т…т… .
Д…м… і в шк…л… др…з… в б…г…т…!
Тест
1. Чи звертаєш увагу, який настрій у однокласників, коли заходиш до класу?
2. Чи приємно тобі називати однокласників по імені?
3. Під час сварки ти намагаєшся образити однокласника?
4. Якщо кого-небудь із дітей звинуватив без причини вчитель, ти будеш його захищати?
5. Якщо однокласник попросив у чомусь допомогти йому, ти погодишся?
Пам’ятка для учнів та батьків на осінні канікули
Шановні учні! бережіть себе!
Постійно
дотримуйтеся правил дорожнього руху.
Ніколи не порушуйте їх, це небезпечно
для життя. Переходьте вулицю тільки
у відведених місцях. Будьте обережними
при переході трамвайних та залізничних
колій. Не влаштовуйте ігри на проїжджій
частині вулиці. Правильно користуйтеся
міським транспортом.
Не
грайтеся сірниками та іншими
легкозаймистими предметами. Будьте
обережними з газом. Не вмикайте його
без дозволу батьків та без потреби.
Не
чіпайте невідомі вам предмети. При
виявленні вибухонебезпечних предметів,
повідомте дорослих.
Будьте
обережними із електроприладами. Не
вмикайте їх без дорослих. Не торкайтеся
оголених проводів. Виходячи з дому,
перевіряйте, щоб усі електропобутові
прилади були відключені.
Будьте
обережними біля водоймищ, не ходіть по
тонкому льоду. Не влаштовуйте ігри
поблизу водоймищ
Виконуйте
правила протипожежної безпеки. Не
грайте з вогнем. Не розпалюйте багаття.
Не
чіпайте бездомних кішок та собак.
Спілкування з ними може призвести до
нещасних випадків.
Не
заходьте у ліфт з незнайомими людьми.
Постійно дотримуйтеся правил дорожнього руху. Ніколи не порушуйте їх, це небезпечно для життя. Переходьте вулицю тільки у відведених місцях. Будьте обережними при переході трамвайних та залізничних колій. Не влаштовуйте ігри на проїжджій частині вулиці. Правильно користуйтеся міським транспортом.
Не грайтеся сірниками та іншими легкозаймистими предметами. Будьте обережними з газом. Не вмикайте його без дозволу батьків та без потреби.
Не чіпайте невідомі вам предмети. При виявленні вибухонебезпечних предметів, повідомте дорослих.
Будьте обережними із електроприладами. Не вмикайте їх без дорослих. Не торкайтеся оголених проводів. Виходячи з дому, перевіряйте, щоб усі електропобутові прилади були відключені.
Будьте обережними біля водоймищ, не ходіть по тонкому льоду. Не влаштовуйте ігри поблизу водоймищ
Виконуйте правила протипожежної безпеки. Не грайте з вогнем. Не розпалюйте багаття.
Не чіпайте бездомних кішок та собак. Спілкування з ними може призвести до нещасних випадків.
Не заходьте у ліфт з незнайомими людьми.
Любі учні, дбайте про своє здоров’я та життя!
ШАНОВНІ БАТЬКИ!
Не залишайте дітей без догляду. Знайте, де і з ким бувають Ваші діти, чим вони займаються.
Випускаючи дитину на прогулянку, нагадуйте їй про правила дорожнього руху, про правила поведінки в громадських місцях.
Постійно нагадуйте про правила власної безпеки.
Шановні батьки, дбайте про здоров’я та життя Вашої дитини!
Бажаємо гарних канікул!!!
. Італієць Луіджі Беццера винайшов технологію приготування еспресо з метою скоротити час кавової перерви власних співробітників.
2. Влада Швеції виплачує близько 200 дол. школярам, які протягом місяця не пропустили жодного заняття.
3. Найтриваліші оплески всіх часів і народів звучали у віденській опері: глядачі 80 хвилин аплодували Пласідо Домінго. В подяку за це артист вклонився більше 100 разів.
4. 90% населення Фінляндії довіряють поліції. Це найвищий рівень довіри правоохоронцям в світі.
5. 70% мармуру в світі виробляється в Греції.
6. Рифт Сільфра в Ісландії єдине місце на землі, де можна поплавати між двох континентів, одночасно доторкнувшись до континентальних плит Європи та Північної Америки.
7. Найдовший у Європі міст знаходиться у Португалії. Довжина мосту Васко Да Гами сягає 17 185 м.
8. За кількістю об'єктів, що охороняються ЮНЕСКО, Болгарія займає третє місце у світі після Греції та Італії.
9. У континентальній Європі автомобілі дотримуються правостороннього руху. Однак у Парижі є одна вулиця протяжністю 350 м., де діє лівосторонній рух.
10. Найстаріший у світі ресторан, що досі діє - Casa Botin у Мадриді. Він був відкритий у 1725 році.
Цікаві факти
·
У людей, які роблять добрі справи кожен день, кращий
імунітет, вони менше хворіють. Лікарі пояснюють це підвищенням рівня лімфоцитів
та розширенням кровоносних судин, що покращує роботу серця. Також вони
зафіксували підвищення рівня серотоніну та ендорфінів, які допомагають швидше
справлятися зі стресом.
· Символом доброти є відкрите серце. Саме
до Дня доброти його створив французький художник Орель.
·
Треба навчатися робити добрі справи.
Складність полягає в тому, що за свої вчинки не слід чекати нагороди, вони
повинні дарувати задоволення самі по собі. Треба донести своїй дитині, що добро
може повернутися не через ту людину, на яку було спочатку направлено.
·
Доброта повинна бути направлена не лише
на людину, але й на тварин, які часто страждають від людської жорстокості.
·
Ще одним символом доброти та миру є
кульбаба. Скульптури, що зображують цю квітку, встановлені у 30 країнах світу.
Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і
залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову
предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми
духовними надбаннями.
21-го лютого
всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови, який проголошений
Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1999 року для сприяння мовній і
культурній різноманітності. В Україні цей день відзначається з 2002 року. За
недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один із тих
днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу.
Заснування Дня
рідної мови має велике значення, адже за оцінками фахівців, із понад 6000 мов,
які нині існують у світі, значна частина перебуває під загрозою зникнення у
найближче десятиріччя. Щороку повністю перестають вживатися близько десяти мов.
Для того, щоб мова не зникла, за свідченням науковців, необхідно, щоб нею
спілкувалися принаймні сто тисяч людей.
Історія цього свята йде з Пакистану, де
півстоліття тому, 21 лютого 1952 року, було вбито п’ятьох студентів, які мали
зухвальство виступити за надання бенгальській мові статусу офіційної. Зрештою, після визвольної
війни, в 1971 році, східна частина Пакистану виокремилась в незалежну державу
Бангладеш зі своєю мовою. Ми – українці, перестали цінувати свою мову. А вона,
між іншим, визнана всім світом однією з наймелодійніших.
А що в нас
залишилось сьогодні від тієї солов’їної мови наших дідів та прадідів?
Залишилось
небагато, та й то лише в пам’яті. В повсякденні ж нас заполонили як не русизми,
так американізми. Ми намагаємося вживати нові модні словечка, нехтуючи славними
українськими відповідниками. Чому? Бо так круто, стильно. Так ми здаємось
розумнішими, самим собі здаємось. А хотілося б знати, що про нас думають ті ж
американці, коли ми ламаючи собі язика, намагаємося вимовити те, чого і в
природі нашій нам не закладено?
Мова – це
символ народу. Відомий український письменник XIX
ст. Панас Мирний писав: „Найбільше і найдорожче добро кожного народу — це його
мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ
складає і своє давнє життя, і свої сподівання, роздум, досвід ”.
24 жовтня 1945 року, після того, як більшість держав-засновників ратифікували договір про створення всесвітнього органу, була офіційно створена Організація Об’єднаних Націй. Україна серед перших держав підписала статут ООН і увійшла до групи засновників організації.
Основним завданням ООН є забезпечення міжнародного миру та відвернення загрози світової війни. Головними робочими структурами ООН є Генеральна Асамблея, та Рада Безпеки (РБ)
.png)
Бо мова вище, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Глибинна таємниця правіків.
Вона нуртує джерелом криничним,
Із попелища феніксом встає.
Для нації вона гарант на вічність,
Тому її так люто ворог б'є.
Все заберуть, а залишилось слово.
Знов до життя повернемося ми.
Лише тому, що не пропала мова,
То й ми ще наче люди між людьми.
Без мови – не створити нам держави,
Доріг тернистих – не перебрести!
Хай вороги жорстокі і лукаві –
Стіною стань і мову захисти!
Річ не про те, що мова солов'їна,
Бо мова – глибше, ніж пташиний спів.
В її скарбниці – доля України,
Космічна нерозгаданість віків.
Микола Лотоцький
Торгівля людьми – це вербування, перевезення, передача, приховування або прийом осіб шляхом погрози застосування сили чи інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою чи вразливого становища або шляхом виплати чи одержання грошей або іншого тиску, щоб отримати згоду особи, яка має контроль над іншою особою з метою експлуатації.
— Чи є в Україні торгівля людьми?
— Україна – донор (офіційно-100 тис. чол.., не офіц.. 2,5 млн. чол. Українців в полоні)
— Трафік торгової через Україну
— Країна одержувач( олігархи — дітей, філіппінці)
— Внутрішнє рабство ( з одного регіону в інший)
— Люди, які займаються трафіком – трафікери ( людина задіяна у торгівлі людьми: працівники фірм, вербувальники, сутенери, господарі)
КІБЕРБУЛІНГ - це новітня форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно-комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж тощо.
Найпоширеніші типи кібербулінгу
Розглянемо методи кібербулінгу докладніше.
- Використання особистої інформації. «Зламування» поштових скриньок, серверів, сторінок у соціальних мережах з метою отримання особистої інформації про людину та переслідування її.
- Анонімні погрози. Кіберхулігани анонімно посилають листи на адресу електронної пошти своєї жертви з повідомленнями загрозливого змісту. Іноді ці загрози мають образливий характер з вульгарними висловами і ненормативною лексикою.
- Переслідування. Кіберпереслідування відбуваються за допомогою мобільного зв’язку або електронною поштою. Хулігани можуть довгий час переслідувати свою жертву, завдаючи брудних образ принизливого характеру або шантажуючи будь-якими таємними фактами. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, переслідувач отримує інформацію про час, місце і всі необхідні умови здійснення злочину.
- Тролінг (trolling — ловля риби на блешню) - розміщення в Інтернеті (на форумах, у блогах тощо) провокаційних повідомлень з метою викликати флейм, тобто конфлікти між учасниками, взаємні образи.
- Флеймінг. Улюблений метод «тролів» (провокаторів) у мережі - флеймінг(від англ. flaming - пекучий, гарячий, полум ’яний) - обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології.
Частіше за все розгортається в «публічних» місцях Інтернету: на чатах, форумах, у дискусійних групах, інколи перетворюється в затяжну війну (холіво - від англ.. –свята війна). На перший погляд, флеймінг - це боротьба між рівними, але в певних умовах вона теж може перетворитися на нерівноправний психологічний терор. Так, неочікуваний випад може привести жертву до сильних емоційних переживань.
- Обмовлення, або зведення наклепів – розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, трапляється розсилка списків (наприклад), створюються спеціальні «книги для критики», в яких розміщуються жарти про однокласників, наклепи. Обираються мішені для тренування власної злоби, зливання роздратування, переносу агресії тощо.
7. Самозванство, втілення в певну особу – переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи пароль доступу до її аккаунту в соціальних мережах, а потім здійснює негативну комунікацію. Організація «хвилі зворотних зв’язків» відбувається, коли з адреси жертви без її відому відправляються ганебні провокаційні листи її друзям і близьким за адресною книгою, а потім розгублена жертва не очікувано отримує гнівні відповіді.
8. Хепіслепінг (HappySlapping – щасливе ляскання, радісне побиття) – назва походить від випадків в англійському метро, де підлітки били перехожих, тоді як інші записували це на камеру мобільного телефону. Тепер ця назва закріпилася за будь-якими відеороликами з записами реальних сцен насильства. Ці ролики розміщують в інтернеті, де їх можуть переглядати тисячі людей, без згоди жертви.
З'явилось нове поняття «Буліцид» – загибель жертви внаслідок булінгу
Розповідь учителя: Починаючись як жарт, хепіслепінг може завершитись трагічно, як це сталось із 18-річним Трістоном Крістмасом, якого група хлопців побила для того, щоб зняти відео для Інтернету, а коли він, ударившись головою, помирав кинутий на підлозі, вбивця і спостерігачі завантажували відео в Інтернет.
Найвідоміші приклади кібер-буллінгу та його наслідки
13-річна англійська школярка Кейлі Йеоманс покінчила життя самогубством наковтавшись таблеток, через знущання однокласників пов'язане із її зайвою вагою.
17-річна канадійка Рита Парсонс покінчила життя самогубством - повісилась, після того, як в мережу завантажили фото її згвалтування однокласниками.
Найбільш відомим є трагічний випадок із 13-річним Райяном Патріком Галіганом, який помер від суїциду внаслідок постійного буллінгу в школі, до якого долучився кібер-буллінг, спрямований на розповсюдження чуток про те, що він гей (хоча починалось усе із жартівливої приятельської перепалки).
Напередодні суїциду Раян писав друзям: «Завтра я це зроблю, прочитаєте в газеті», а «друзі» відповідали: «це буде весела розвага». Детальний опис цього випадку вже після смерті сина зробив батько, який провів ціле дослідження в Інтернеті, щоб зрозуміти причини загибелі і розказати всім про ті кроки, які могли запобігти трагедії.
В умовах воєнного часу важливо максимально зберігати спокій. Це допоможе зберегти не тільки вашу психіку, а й психіку рідних, близьких і всіх людей, що знаходяться поруч.
Правило 2: не виходити на вулицю в період дії комендантської години і вуличних боїв
Не варто зайвий раз наражати себе на небезпеку. У воєнний час, коли діє комендантська година, будь-яка людина може викликати підозри, якщо вона знаходиться на вулиці.
Правило 3: не лізти в підвал та інші непристосовані для бомбардувань місця
У разі авіаударів та іншої атаки з боку ворога, людина ризикує опинитися під завалами, якщо вона ховається в непризначеному для укриття підвалі. У таких підвалах ризики загинути куди вище.
Правило 4: дотримуватися правила двох стін
У разі "прильоту" перша стіна бере на себе удар. А друга стіна може захистити людину від осколків.
Правило 5: не підходити до вікон
Коли на вулиці відбуваються вуличні бої або ж існує ризик обстрілів, знаходження біля вікон в рази збільшує ризики. Людина може отримати осколкове поранення або бути травмованою, якщо скло виб'є ударною хвилею.
Правило 6: стежити за рівнем зарядки мобільного телефону
В умовах війни будинок, вулиця або місто, можуть виявитися знеструмленими в будь-який момент. Тому телефон повинен бути завжди зарядженим. У разі відключення світла сучасні смартфони можуть "прожити" без підзарядки не так і багато, тому варто заздалегідь потурбуватися про те, як не втратити зв'язок з близькими. Можна тримати два телефони, користуватися ними по черзі.
Правило 7: стежити за кількістю заготовленої провізії та в разі необхідності поповнювати запаси
Без їжі людина почне швидко втрачати сили і не зможе думати про свою безпеку. Вкрай важливо контролювати обсяги запасів і регулярно (по можливості) докуповувати продукти. Варто продумати й те, чим можна харчуватися в умовах відсутності світла, води та газу. Відмінно підійдуть снеки, сушені фрукти, консерви та інше.
Правило 8: сидіти вночі з вимкненим світлом, щоб не залучати мародерів
Під час війни багато мародерів намагаються проникнути в будинки, де живуть люди. Адже там, як вважають грабіжники, точно будуть запаси їжі, гроші та інші речі, що потрібні злодіям. Якщо ж в будинку буде вимкнено світло, то мародери можуть подумати, що люди звідти виїхали і вивезли все з собою.
Правило 9: намагатися спати, їсти та пити воду в достатній кількості, щоб не виснажуватися
Кожна людина, яка зараз перебуває в умовах війни, повинна пам'ятати, що бої рано чи пізно припиняться, а ось загублене через голод і стрес здоров'я відновити буде непросто.
Що таке ментальне здоров’я
- Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров’я — це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя.Це означає, що ментальне здоров’я об’єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником. Воно є важливим для втілення бажань, реалізації цілей, доброго фізичного самопочуття. А з іншого боку — психічне здоров’я кожного індивіда важливе для всього суспільства.Стан ментального здоров’я залежить від багатьох чинників: соціальних, екологічних та навіть економічних.
- Психічно здорова людина:Здатність отримувати задоволення від життя — основна риса ментально здорової людини.
Психічні розлади становлять проблему і навіть загрозу, адже сьогодні близько 14% усіх відомих захворювань стосуються власне ментальних проблем. Чимало людей не визнають своїх труднощів або ж не мають доступу до належного лікування.
Існує понад 200 класифікованих видів психічних захворювань. Найбільш розповсюджені з них: тривожні і поведінкові розлади, гіперактивний розлад з дефіцитом уваги, порушення харчової поведінки, розлади спектру шизофренії, депресія, посттравматичний синдром, залежність від психоактивних речовин.
Ментальне здоров’я є невід’ємною частиною щасливого життя. Це поняття дуже широке і поєднує різні аспекти. Як зрозуміти, що стан душевного здоров’я вийшов із рівноваги та настав час звернутися до психотерапевта — розказуємо далі.
Психічне здоров’я може порушуватися під дією:Психічне здоров’я значною мірою залежить від атмосфери у сім’ї, дитячого досвіду, соціального оточення. Особливо важливим є сприятливе середовище зростання для дітей та підлітків, у яких психіка лише формується.
Що важливо для підтримання ментального здоров’я на належному рівні? Назвемо кілька прикладів:
Підтримувати власне ментальне здоров’я можна самостійно. Для цього необхідно:Психічне благополуччя людини не завжди залежить від неї. Є генетичні та вроджені особливості розвитку, що впливають на нервову систему, а набуті психічні розлади не завжди діагностують вчасно. Коли ж варто звернутись до психотерапевта? Як розпізнати перші ознаки порушення психічного здоров’я?
Радимо відвідати спеціаліста, якщо спостерігаєте порушення сну і харчової поведінки, відчуваєте тривалу апатію та відсутність енергії.
На жаль, в Україні все ще існують певні упередження стосовно психотерапії, хоча в останні роки тенденція змінюється на краще. Слід врахувати, що Україна успадкувала радянський підхід до психіатрії, де пацієнти з психічними розладами були ізольовані від суспільного життя. Звідти сформувалось упереджене ставлення до людей, які мають будь-які труднощі з ментальним здоров’ям.
У першу неділю жовтня в Україні
відзначають професійне свято усіх освітян.
Уперше, день вчителя був відсвяткований у 1947 році в невеликій школі міста
Сен-Пауло, у Бразилії. Однак
це було неофіційне свято. На державному рівні день вчителя почали
святкувати в Бразилії тільки в 1963 році. Своїх педагогів учні вітають у цій
країні 15 жовтня.
В Америці це свято має дуже цікаву історію. Почалося все з того, що одна проста
вчителька написала лист президентові із проханням звернути увагу на вчителів.
Якимось чином, її лист потрапив у руки Елеонори Рузвельт, і після довгих
баталій, в 1953 році Америка початку святкувати день учителя.
Китайські
педагоги відзначають своє професійне свято 8 листопада. Воно входить у трійку
існуючих державних свят і є дуже важливим для жителів держави. Адже професія
вчителя в Китаї дуже шановна й почесна.
В 1994 році ЮНЕСКО затвердила 5 жовтня міжнародним святом – днем вчителя, після
чого його почали відзначати в усьому світі. Зокрема, того ж року Указом
Президента України «Про День працівника освіти» це свято встановлено і у нас. День вчителя в Україні відзначають у
першу неділю жовтня.
Учителем не кожен може бути,
Не кожне серце вміє говорить...
Учитель лише той, хто вміє чути,
Окрилити, навчити і любить.
Тендітну душу ласкою зігріти
І добротою ниву засівать,
Безмежно, щиро цілий світ любити
І дітям усього себе віддать.
Українське військо, мов з могили встало,
Загриміло в бубни, в сурмоньки заграло,
Розгорнуло прапор сонячно-блакитний...
Прапор України! Рідний, заповітний!
Вільну Україну не скують кайдани:
В обороні волі наше військо встане,
Заревуть гармати, закричать шаблі, -
Не дадуть в наругу рідної землі.
Від дощу, від грому оживе руїна,
Зацвіте квітками вільна Україна,
Творчий Дух народу із могили встане,
І здивують всесвіт лицарі-титани.
ВІЙСЬКО ОУН - УПА
.jfif)
2 жовтня –
Міжнародний день ненасильства
27-го червня 2007-го року Генеральна Асамблея ООН встановила всесвітній святковий день - Міжнародний день ненасильства (Міжнародний день боротьби проти насилля), ціль якого затвердити культуру миру, розуміння і ненасильства. Свято зовсім молоде, але, незважаючи на це, про нього вже знають практично у всьому світі. Воно закликає людей відмовитися від насильства у всьому світі.
Дата Міжнародного дня ненасильства була зовсім не випадковою. Саме 1869 року народився Махатма Ганді. Він був не просто лідером руху за незалежність Індії, але й основоположником ненасильства в усьому світі.
Все його життя, починаючи з 24-ти років і до його насильницької смерті у віці 78-ми років, було присвячене боротьбі з насильством в будь-яких його формах та проявах.
У резолюції ООН сказано, що Міжнародний день ненасильства служить додатковим приводом для того, щоб «пропагувати ненасильство, в тому числі шляхом освітньої і суспільно-роз’яснювальної роботи». Це лише підкреслює, наскільки Міжнародний день ненасильства важливий у наш час.
День ненасильства покликаний нагадати людям, що суперечки та проблеми можна вирішувати мирним шляхом.
Міжнародний день ненасильства - це офіційне всесвітнє свято.
Давайте відзначимо його відмовою від насильства, жорстокості, агресії
та проведемо його у гармонії зі своїми рідними та близькими!
Насильсьтву немає виправдання!
.jfif)
ПАМ'ЯТНИК ДІТЯМ, ЯКІ БУЛИ РОЗСТРІЛЯНІ.jfif)
- Форми булінгу. (Самонавчання і взаємонавчання)
(Учні об’єднуються в 4 групи, знайомляться з інформацією на картках «Форми шкільного булінгу », та розповідають іншим трьом групам.)
Картка №1 Фізичний булінг – умисні поштовхи, удари, стусани, побої, нанесення інших тілесних ушкоджень, різного виду знущання, образливі жести або дії, фізичні приниження тощо.
Картка №2 Економічний булінг – це крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей жертви, вимагання грошей тощо, інші дії з майном (крадіжка, грабіж, ховання речей жертви, примус що небудь украсти);
Картка №3 Психологічний булінг – насильство, повʼязане з дією на психіку, що завдає психологічного травмування шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, образливе ім’я, з яким постійно звертаються до учня, обзивання, поширення образливих чуток, словесне приниження, бойкот й ігнорування, залякування, використання агресивних жестів та інтонацій голосу для примушування здійснювати певні дії, систематичні кепкування з будь-якого приводу, задерикуватість, ігнорування або ізоляція (коли якась дитина навмисно ізолюється, виганяється або ігнорується частиною учнів або всім класом), психологічне приниження, погрожування тощо;
Картка №4 Кібербулінг – спосіб знущання з використанням електронних засобів комунікації, зокрема приниження й цькування за допомогою мобільних телефонів, гаджетів, Інтернету (пересилання неоднозначних зображень і фотографій, обзивання, поширення чуток, знімання на відео бійок чи інших принижень і викладання відео в мережу Інтернет, цькування через соціальні мережі тощо).
Партизани та підпільники у період Великої Вітчизняної Війни працювали в тилу, виявляли таємну інформацію про ворога,шпигували, вирішували воєнні задачі, які ставили перед ними командування армії. Вони мінували залізничні дороги, по яким ворог переправляв свої війська, підривали фашистські заводи, на яких виготовляли воєнне оснащення: зброю, техніку і т.п. Таким чином партизани зробили неоціненний внесок у велику Перемогу над фашизмом, відновленням історичної справедливості щодо масової участі українського народу у визвольній боротьбі проти гітлерівської навали. Це – свято людей сильних духом і з чистою совістю, котрі не шкодували життя для перемоги над ненависним ворогом.
У роки Великої Вітчизняної війни в тилу вермахта діяло більше 6 тисяч партизанських загонів і підпільних груп загальною кількістю близько 1 млн. людей. Приблизно, кожний п’ятий із них був удостоєний державних нагород СРСР, а 223–м були присвоєні звання Героя Радянського Союзу.
Понад п'ятсот з'єднань та сотні загонів і груп народних месників діяли в тилу ворога. Яскравою сторінкою тієї боротьби були дії партизанського з'єднання Олексія Федорова. Велику роль у розгортанні партизанського руху проти окупантів зіграли рейди Сидора Ковпака. У 1941-1942 роках з'єднання Ковпака здійснило рейди в тилу ворога по Сумській, Курській, Орловській та Брянській областях. У 1942-1943 роках - по Волинській, Житомирській, Київській, Гомельській, Пінській, Рівненській областях. 12 червня 1943 року почався легендарний Карпатський рейд.
Радя́нський партиза́нський рух на території України — патріотичний Рух Опору громадян Української РСР проти німецьких окупантів та їх союзників на території України у 1941–1944 роках, організований радянськими та партійними органами, в тому числі — НКВС. Загальна чисельність українських партизанів, переважно із цивільних громадян, становила в 1941–1943 роках — від 5 до 30 тисяч бійців, в 1944 році — від 30 до 50 тисяч бійців.
Ще з радянських часів подвиг партизан-підпільників увічнюють у багатьох населених пунктах України пам'ятники, історичні музеї, музеї партизанської слави. Та з кожним днем стає все менше й менше учасників тих страшних подій історії, що з відстані часу набувають нового осмислення.
Нині історики, політологи на основі багатьох документів переглядають значення багатьох подій нашої історії, звільняють їх від ідеологічної заангажованості. Серед них – і Друга світова війна, і партизанський рух зокрема.
Ми не повинні забувати про тих людей, які пройшли крізь найскладніші випробування, відстояли право людей на свободу, врятували нашу країну та світ від нацизму. У День партизанської слави ми з великою вдячністю говоримо про мужність, стійкість та самовідданість. І ми вшановуємо всіх тих, хто подарував майбутнє нам та нашим нащадкам.
Мільйони українців пройшли крізь це пекло і не скорилися. З почуттям безмежної подяки й любові ми віддаємо данину поваги ветеранам антифашистського опору: колишнім підпільникам і партизанам, захисникам і визволителям рідної землі – усім, кого ми з гордістю називаємо народними месниками.
ТВГ "Нам потрібне мирне небо"
І з часом відбудуються міста,
Але ніколи більше не повернуться
Всі ті, кого забрали небеса,
Їх вже немає, безліч їх загинуло,
Але за що? Чому така ціна?
Вони на небі мабуть, поруч з ангелами,
Їм там спокійніше, бо на землі війна,
Це все так боляче, що серце розривається,
Де правда і в чиїх руках життя?
Чому війна лише простих людей торкається?
А для політиків здається просто гра…
Знову до неба я з молитвою звертаюся,
Благаю Боже, спокою пошли,
Щоб моя рідна серцю Україна
Не знала більше пострілів війни,
А знаєте, війна колись закінчиться
І тільки спогади залишаться в серцях,
Благаю Боже, збережи мою країну,
Молюсь до Тебе, збережи усім життя…
ООН використовує святкування Дня миру для залучення уваги до своєї різнобічної роботи в підтримку миру і для того, щоб спонукати окремих людей, групи та громади на всій планеті до осмислення проблем миру, обміну інформацією та практичним досвідом діяльності по його досягненню.
Взагалі, засновником цього свята став Папа Римський Павло VІ. Можливо, саме тому основною його ідеєю є теза: «Пробач, і ти отримаєш мир». В Україні День миру закріплено відповідно до Указу Президента України № 100 від 5 лютого 2002 року.
Символом міжнародної солідарності всіх людей світу став Дзвін миру. Дзвін Миру — символ спокою, мирного життя і дружби, вічного братерства і солідарності народів. І в той же час — це заклик до дії в ім’я збереження миру і життя на Землі, збереження Людини і Культури. Перший Дзвін Миру був встановлений в штаб-квартирі ООН в Нью-Йорку в 1954 р. Він відлитий з монет, пожертвуваних дітьми всіх континентів, і є символом глобальної солідарності людей Землі. У нього також вплавили ордени і медалі, інші почесні відзнаки людей багатьох країн. Напис на Дзвоні свідчить: «Хай живе загальний мир у всьому світі».
У Міжнародний день миру (англ. International Day of Peace) людина замислюється над тим, а що вона особисто зробила заради миру і злагоди хоча б у своєму оточуючому світі.
Наша держава протягом багатьох століть не раз відчувала, що таке війна. В багатьох українських родинах не дочекалися з війни рідних та близьких. Що таке смерть, розруха, голод, неймовірні людські страждання український народ пережив та до сьогоднішнього дня переживає на собі.
Концепція миру
Ідея миру істотно змінювалася протягом історії. Поняття мирного співіснування включає важливий культурний аспект. Традиційно для багатьох людей «західного світу», мир сприймається як щось зовнішнє, тоді як в інших культурах це поняття радше належить до внутрішнього миру (спокою у нашому розумі та душі). В традиціях Майя, наприклад, мир визначається як ідея благодіння і дуже схожа з ідеєю гармонійного балансу між різними сферами життя. Отже, мир необхідно сприймати як поєднання внутрішнього і зовнішнього процесів, які впливають на нас.
У сучасному світі використання поняття миру значно еволюціонувало.
На відміну від миру, що визначається як “відсутність” (війни, насильства тощо), сучасна концепція миру часто визначається як “наявність” справедливості та інших умов, що створюють соціальну гармонію і, таким чином, запобігають ситуаціям насильства, які може призвести до соціального або збройного конфлікту. У 1960-х роках дослідник миру Йохан Гальтунг справив великий вплив на визначення поняття, запропонувавши розмежувати позитивний і негативний мир.
«Негативний мир» означає відсутність війни, відсутність збройних конфліктів між державами або всередині держав.
«Позитивний мир» означає не лише відсутність війни або збройних конфліктів, але і створення умов для рівності, справедливості і розвитку, а також передбачає горизонтальні відношення та відношення засновані на співпраці між людьми, правову державу та соціальне благополуччя (у додаток до вертикальних відносин між державними установами та людьми).
Сама по собі відсутність війни не гарантує того, що люди перестануть страждати від психологічного насильства, репресій, несправедливості та відсутності можливості скористатися своїми правами. Саме тому мир — це не тільки негативний мир.
Мир — це процес досягнення справедливості на різних рівнях людських відносин. Це динамічна концепція, яка «передбачає, що люди визнають конфлікти та розв’язують їх ненасильницьким шляхом з метою досягнення гармонії людини з собою, природою та іншими людьми». Це визначення підкреслює ідею динамізму миру, який, як і демократія чи справедливість, завжди можна вдосконалити. Також зауважте, що визначення наголошує на важливості визнання, прийняття та вирішення конфліктів.
Мирне співіснування, як право людини
Мир — це спосіб співіснування, коли всі члени суспільства можуть користуватися своїми правами людини. Це важливий елемент реалізації всіх прав людини. Мир — це продукт прав людини: чим більше суспільство сприяє, захищає і виконує права своїх людей, тим вищі шанси в приборканні насильства та мирного вирішення конфліктів.
Проте, зростає сприйняття миру як права людини самого по собі, як права людини, що з’явилося або, як частини так званого колективного права.
Значною мірою міцний зв’язок між міжнародними правами людини і правом на мирне співіснування пояснюється тим, що відсутність миру веде до великої кількості порушень прав людини.
Загальна декларація прав людини (ЗДПЛ) визнає, наприклад, право на безпеку та свободу (стаття 3); забороняє тортури, нелюдське або принижуюче людську гiднiсть поводження i покарання (стаття 5) та закликає до міжнародного порядку, при якому права i свободи, викладені в цій Декларації, можуть бути повністю виконані (стаття 28). Міжнародний пакт про цивільні і політичні права забороняє пропаганду війни та «виступ на користь національної, расової чи релігійної ненависті, що являє собою підбурювання до дискримінації, ворожнечі або насильства» (стаття 20).
Рівні миру: внутрішній мир, зовнішній мир, планетарний мир.
“Немає шляху до миру мир — це шлях” — Авраам Йоганнес Мусте (“There is no way to peace, peace is the way.” – A.J. Muste).
Щоб узагальнити дискусію про концепцію миру та показати мир у контексті також видів насильства та негативного та позитивного розуміння миру, варто поглянути на цю графіку:
Мир також має різні рівні, починаючи з особистого миру. Він демонструє те, як мир виражається в нас самих, а також у наших стосунках з іншими людьми та оточенням.
ГКК "Вчимося жити в демократії"
https://naurok.com.ua/prezentaciya-15-veresnya---mizhnarodniy-den-demokrati-390626.html
ДЕМОКРАТІЯ – ( грец. «влада народу») форма правління в державі, при якій єдиним джерелом влади визначається її народ.
Народовладдя може здійснюватись в двох формах – безпосередньо та опосередковано.
Принципи сучасної демократичної держави:
1. Принцип народного суверенітету – відповідно до ст 5 Конституції України «народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади». Саме народ через обраних представників визначає форму, порядок та межі здійснення державної влади, а народний суверенітет є фундаментом державного суверенітету.
2. Принцип політичної свободи та рівності громадян
Політична несвобода, нерівність громадян означає, що певна соціальна група населення (партія, верства, клас) проводе політику власних інтересів за рахунок всього народу.
3. Принцип виборності
Народ не може повсякчасно здійснювати владу. Цим повинні займатись професійні державні службовці (управлінці).
Так, в Україні на загальнодержавному рівні обираються Верховна Рада та Президент України.
На регіональному та місцевому рівні – обласні, районні, міські, селищні, сільські ради та їх голови (тобто, керівники).
4. Принцип підзвітності та підконтрольності
В умовах демократії органи державної влади підлягають контролю з боку інститутів громадянського суспільства і вони зобов’язані звітувати населенню про свою роботу.
5. Принцип відкритості
Вимагає забезпечення гласності державного життя. Державні органи влади зобов’язані систематично інформувати населення про події державного та суспільного значення.
6. Принцип поділу влади
Відповідно до ст 6 Конституції України цей принцип виступає гарантією захисту влади народу, не дає можливість концентрувати владу в одних руках.
7. Принцип багатоманітності ( плюралізму)
11 вересня 2024р
ТВГ "Твоє здоров'я в твоїх руках"
Складемо правила харчування
1. Їсти потрібно 4 рази на день і в той самий час (буде гарний апетит і їжа краще засвоюється).
2. Їжу треба добре пережовувати.
3. Під час їжі не розмовляй (знижує апетит).
4. Їжа повинна бути різноманітною.
5. Не переїдай! Вставай із-за столу з деяким відчуттям голоду.
6. Побільше вживати овочів і фруктів (Овочі і фрукти вживати свіжі, у консервованих менше вітамінів).
- Як зміцнювали свій організм наші предки?
Українці в давнину чистили свій організм шляхом постування. Постили у середу і п’ятницю. І в ці дні не вживали м’ясної і молочної їжі.
Фізкультура і спорт відіграють велику роль у зміцненні здоров’я дітей. Діти, які мало рухаються, ростуть кволими, невпевнені у своїх силах, погано вчаться.
Рослина не може рости без світла, води і повітря. Так і людина. І щоб бути здоровим, треба дружити із сонцем, повітрям і водою. Починати загартовуватись можна в будь-якому віці, а чим раніше, тим краще.
Складемо правила загартовування
1. Ходити влітку босоніж.
2. Мити ноги холодною водою.
3. Приймати повітряні ванни:
а) сон у теплу пору року при відкритих вікнах;
б) систематично перебувати на свіжому повітрі.
Давайте ж бовтатись, купатись,
Пірнати, хлюпатись, полоскатись,
ГКК "Безпека на дорозі - безпека життя людини"
Які ж є основні причинами дорожньо-транспортних пригод за участю пішоходів це:
– перехід дороги у невстановленому місці;
– несподіваний вихід на проїзну частину;
– перехід проїзної частини у нетверезому стані
Окрім цього, пішоходи нерідко переходять дорогу, ігноруючи сигнали світлофора чи регулювальника та, як наслідок, потрапляють під колеса авто.
Пішохід зобов’язаний дотримуватись правил дорожнього руху на рівні з іншими його учасниками. Останнім часом це правило є надто актуальним, адже недотримання пішоходами своїх обов’язків як учасника дорожнього руху є причиною значної кількості ДТП на дорогах України. Більше того – пішохід зобов’язаний пам’ятати, що порушення ним правил дорожнього руху є адміністративним правопорушенням та тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Яких правил пішохід зобов’язаний дотримуватись визначено розділом 4 правил дорожнього руху “Обов’язки та права пішоходів”.
Згідно п.1.10 правил дорожнього руху пішохід – особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску;
Отже, що пішохід зобов’язаний пам’ятати при участі в дорожньому русі та яких правил пішохід зобов’язаний дотримуватись. Правила дорожнього руху регламентують своєрідні «10 заповідей пішохода»:
- Пішохід зобов’язаний переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності – на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.
- Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об’єктів, що обмежують оглядовість, пішохід зобов’язаний впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються
- Чекати транспортний засіб пішохід зобов’язаний на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, – на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.
- Після висадки з трамвая пішохід зобов’язаний залишити проїзну частину не затримуючись.
- У разі наближення транспортного засобу з увімкненим проблисковим маячком червоного та (або) синього кольору і (або) спеціальним звуковим сигналом пішохід зобов’язаний утриматися від переходу проїзної частини або негайно залишити її.
- У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди пішохід зобов’язаний подати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи підрозділ поліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття працівників поліції.
- У місцях, де рух регулюється, пішохід зобов’язаний керуватися сигналами регулювальника або світлофора. У таких місцях пішохід зобов’язаний перебувати на острівці безпеки або лінії, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, а у разі їх відсутності – на середині проїзної частини і може продовжити перехід лише тоді, коли це буде дозволено відповідним сигналом світлофора чи регулювальника та переконаються в безпеці подальшого руху.
- У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості, якщо він рухається узбіччям, пішохід зобов’язаний виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.
- За межами населених пунктів в разі руху узбіччям чи краєм проїзної частини, пішохід зобов’язаний йти назустріч руху транспортних засобів.
- Також пішохід зобов’язаний не виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху; не виходити раптово, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід; не допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину; не переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлено огородження; не затримуватися і не зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов’язано із забезпеченням безпеки дорожнього руху; не рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.
Ну і якщо існують «заповіді пішохода», то повинне існувати й покарання за порушення таких. Відповідно до ч.1 ст.127 Кодексу України про адміністративні правопорушення непокора пішоходів сигналам регулювання дорожнього руху, перехід ними проїзної частини у невстановлених місцях або безпосередньо перед транспортними засобами, що наближаються, невиконання інших правил дорожнього руху тягнуть за собою попередження або накладення штрафу в розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ну і хотілось би наголосити – за умови дотримання пішоходами цих «10 заповідей» і усвідомлення того що пішохід зобов’язаний дотримуватись на дорозі, залежить не тільки безпека дорожнього руху, а й його життя та здоров’я!
ТВГ "Безпека життєдіяльності в умовах війни"
Екстрена або тривожна валізка
– це узагальнена назва базового набору речей, які можуть вам знадобитися в випадку екстреної ситуації. Цивільна «тривожна валіза», як правило укомплектований рюкзак об’ємом від 30 літрів, в якому знаходиться мінімальний набір одягу, предмети гігієни, медикаменти, інструменти, предмети самооборони і продукти харчування. Всі речі в тривожному рюкзаку повинні бути новими (і періодично оновлюваними) і не повинні використовуватися в повсякденному побуті.
«Валізка»
У першу чергу потрібно визначитися з самою «валізкою». Для цієї мети краще всього використовувати рюкзак. Уявіть ситуацію, в якій вам доведеться йти пішки, а не їхати на автомобілі. Наприклад, на дорогах може бути затор, і потрібно буде продовжувати евакуацію пішки. Накинули рюкзак і пішли. Варто сказати і про упаковку рюкзака. Невеликі і експедиційні рюкзаки потрібно укладати не за принципом «важке внизу», а розподіляти вагу в ньому рівномірно. Добре, якщо у вашому рюкзаку буде нижній відділ - «підвал» або клапан. Укладайте речі так, щоб можна було легко знайти те, що вам потрібно. Добре, якщо рюкзак поставляється з накидкою від дощу. Якщо її немає, то можна купити її окремо. І звичайно, рюкзак повинен бути якісним, щоб не розвалився після 30 хвилин носки у важких умовах.
Правила поведінки при артилерійському обстрілі і бомбардуванні житлових масивів.
Почувши звук міни (або застережливий крик досвідченого товариша), негайно падайте на землю і вжимайтесь в ній сильніше, закриваючи голову руками.
Гірша ідея - це кудись бігти, стояти, взагалі перебувати у вертикальному положенні - міни і осколки все одно швидше вас.- Під час обстрілу навіть НЕ 
думайте ВСТАВАТИ! 
Лежіть там, де впали.
Під час паузи можна оглянути місцевість, переміститися в підвал, в щілину, в воронку.
Чим нижче ви будете лежати, тим більше шансів пережити обстріл без наслідків.
- Навіть якщо комусь поруч потрібна допомога - виявляйте її після обстрілу і в укритті, інакше допомога, швидше за все, скоро знадобиться і вам.
- Постійно тримайте в полі зору будівлі які знаходяться поблизу , споруди, місцеві предмети, які можна швидко використовувати як укриття. З часом це увійде в звичку.
- НЕ ПІДХОДЯТЬ в якості притулку підвали «хрущовок», або «панельних» багатоповерхівок, техніка, автомобілі, пожежонебезпечні та вибухонебезпечні об'єкти, сучасні будівлі, міцність їх невелика і наявність великої кількості вікон, вітрин і скляних елементів, при вибуху утворюють цілу хмару осколків. Ховатися в торгових центрах, і магазинах типу «Метро» - взагалі самогубство.
- ХОРОШИЙ варіант притулку - метро поблизу, глибокий підвал («сталінки», «дореволюційної» споруди), бомбосховища (вони як правило біля шкіл, або в підвалах старих шкіл), дно великого рову. Ховатися під мостом - спірний варіант, краще не варто.
З одного боку біля мосту міцні опори, з іншого - саме цей міст може бути метою удару.
- Якщо немає можливості швидко, одним ривком переміститися до такого місця - сховатися можна за бордюром, в канаві, траншеї, ямі або за високим парапетом тротуару.
- У будівлі краще ховатися в підвалі або на першому поверсі - в кутку, недалеко від вікна чи двері.
- Після закінчення залпу не поспішайте виходити з укриття.
Зачекайте хоча б хвилин десять - цілком імовірно, що обстріл продовжиться.
Вибухонебезпечні предмети
Запам’ятайте! Якщо ви випадково виявили вибухонебезпечний предмет,до нього не можна навіть торкатися – це дуже небезпечно. Знешкоджувати вибухонебезпечні предмети мають право тільки спеціально підготовлені фахівці піротехнічних груп.
При виявленні підозрілого предмета, що може виявитися вибухонебезпечним:
- не чіпайте, не відкривайте, не рухайте знахідку;
- зафіксуйте точний час, коли вона була виявлена;
- відгородіть місце, де знаходиться підозрілий предмет;
- відведіть подалі людей від підозрілої знахідки;
- припиніть будь-які роботи в районі небезпечного місця;
Не брати у руки чужі речі, вони можуть бути заміновані!
Навіть якщо ви побачили на дорозі дорогий телефон чи ще щось. Крім того, якщо ви побачили десь «нічійну» сумку чи дипломат, або невідомий автомобіль, який тривалий час припаркований біля вашого будинку відразу телефонуйте до служби МНС. Адже так ви врятуєте життя і собі і людям що знаходяться поруч з вами.
І головне - Зберігайте спокій !
Заключне звернення. Цінуйте та бережіть своє життя для здійснення своїх мрій!
02 вересня 2024 р.
П Перший урок на тему"Перемагає той, хто пам'ятає"https://naurok.com.ua/prezentaciya-peremagae-toy-hto-pam-yatae-420321.html
єє
0
Немає коментарів:
Дописати коментар